"Дзвони Чорнобиля стогоном гудуть,щоб від нещастя вберегти"

24квітня о 13.30 у приміщенні сільської бібліотеки для учнів 8 – 10 класів провели годину пам’яті «Дзвони Чорнобиля стогоном гудуть,щоб від нещастя весь світ уберегти».

                                          Луг не тішить вже зелен – рутою

                                          В поле й гай заходити не можна

                                          Кожна квітка дихає отрутою,

                                          Стронцієм налита квітка кожна.

Це – земля Чорнобиля,це чорнобильські стежки,зарослі травами,якими рідко зараз ступає нога людини,Чорнобиль. Слово це стало символом горя і страждань,покинутих домівок,розорених гнізд,здичавілих звірів. А 28 років тому це було звичайно українське містечко,яких сотні в Україні. Здавалося,що красу цього куточка українського Полісся ніщо не затьмарить.

О першій годині двадцять три хвилини сорок секунд,коли всі спали безтурботним сном, над 4 реактором Чорнобильської АЕС несподівано велетенське полум’я  розірвало нічну темряву. Відлік часу став уже далеко не мирним,а бойовим і пішов на години,хвилини,секунди. Мирна щаслива весна перестала існувати для українського народу.

На годину пам’яті запросили учасників ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС Драгун А.М. та Турчина А.С. Вони поділилися спогадами про пережите. Учні з величезною зацікавленістю слухали розповіді наших героїв.

Б’ють тривожним набатом дзвони Чорнобиля… Вони нагадують: Пам’ятайте! Хай не повториться!

Хай земля зацвітає навесні пишним буйством кольорів, хай пнуться до сонця трави, хай повертаються з чужини журавлі,несучи на крилах радість зустрічі з рідною землею. Хай кожен новий день сповнює серця миром,спокоєм,одухотвореністю.

Книга мудрий,добрий друг – книга знає все навкруг.

Відкриття тижня дитячої та юнацької книги провели20.03 в Комишанській бібліотеці  «Книга мудрий,добрий друг – книга знає все навкруг».

Тиждень дитячого читання було започатковано ще в далекому 1944 році. Познайомили дітей з історією народження її Величності Книги. Сила книги безмежна. Без неї  людина сліпа. Протягом усього життя ми звертаємося до книги. Вона відкриває нам небачені обрії,допомагає зрозуміти історію народу,розкриває таємниці природи,життя.

Учні 3 класу запропонували глядачам інсценізацію «Бережіть книгу»,а потім сама Книга звернулася до читачів і попросила бережного ставлення до неї.

Діти пригадували прислів’я та приказки про книгу. Аня Кутейко запропонувала глядачам перевірити чи знають вони казки,а потім герої казок загубили свої речі і діти відгадували з якої це казки.

На свято завітала Лисичка (Моргаль Д), яка запропонувала уривки з казок,а діти відгадували їх,а також відгадували загадки.

Листоноша Луценко Н. зачитала телеграми,що надійшли від казкових героїв без підпису,а діти відгадували хто це.

Книга вселяє в нас любов до рідної України,повагу до народів,інтерес до культури. Тому потрібно берегти книги і нехай вони нас супроводжують протягом усього життя.

Ти можеш із другом своїм посваритись

І навіть образившись тиждень мовчать,

А книжка не сердиться,книжка не злиться,

Вона лиш добра тебе буде навчать.

Ми всі українці – одна сім’я,єднає нас Тарасове ім’я.

4.03 працівники Комишанської бібліотеки – філії разом з вихованцями та вихователем дитячого садка «Сонечко» Моргаль С.П. провели дитячий ранок «Ми всі українці – одна сім’я,єднає нас Тарасове ім’я».

Щовесни,коли тануть сніги

І на рясті просує «веселка»

Повні сил і живої снаги,

Ми вшановуєм пам’ять Шевченка.

Ми зустрілися з великим українським поетом Шевченком. Запаливши свічку,ми запалили у дитячих серцях іскорку віри,надії і любові до рідної землі, свого народу.

Придивившись до портрета Т.Г.Шевченка діти зустрілись з його сумними очима,в яких затаїлись невиплакані сльози,біль і печаль. Високе чоло свідчить про високий розум і його наче переповнюють думи. Він мріє про свою долю безталанну,про далеких рідних людей,про Україну.

В похилій хаті край села,

Над ставом чистим і прозорим

Життя Тарасику дала

Кріпачка – мати,вбита горем.

Разом з дітками ми ознайомились з біографією поета з його життєвим і творчим шляхом.

Діти читали вірші Т.Шевченка «Вітер віє,повіває», «Тече вода із-за гаю», «Садок вишневий коло хати». «Зацвіла в долині», «Зоре моя вечірняя» та інші.

Народ шанує Шевченка. Його пісні,його думи в Україні повік не забудуть.

Українські вишиванки наче райдуги світанки

В рамках декади сучасної бібліотеки 8.04 о 13 годині в Комишанській бібліотеці провели бібліотерапевтичну годину «Українські вишиванки наче райдуги світанки» з участю вишивальниць Луценко В.І.,Жолоб Л.В.,Шпак Л.Г. На заході були присутні начальник відділу культури і туризму Шаталова Н.М. та секретар сільської ради Івахненко  В.В.

Бібліотекар Хоменко Л. познайомила присутніх на яких сайтах можна знайти матеріали про вишивку,а також де можна замовити схему вишивки.

Народне прислів’я каже «Без верби і калини нема України.» До сказаного слід додати: « і без вишиванки». Тому що вишиваний рушник і вишита сорочка давно стали українськими народними символами – оберегами. Мамина пісня,батькова хата,дідусева казка,бабусина вишиванка,добре слово сусідів,традиційний звичай взаємодопомоги – це все родовідна пам’ять,наші символи,історія.

Учні 8 класу читали вірші про рушник. У виконанні працівників будинку культури звучали пісні «Два кольори», «Сорочка мамина», «Пісня про рушник», «Рідня».

Шаталова Н.М. вручила подяки та квіти вишивальницям і побажала:

Нехай слова і пісня милозвучні

Для вас лунають знов і знов,

Хай будуть в серці нерозлучні

Добро,надія,віра і любов.