«Мово калинова повернись із вірою до нас»

21.02 об11.00працівники бібліотеки провели літературний ранок: «Мово калинова повернись із вірою до нас» для учнів 1 – 4 класів.

Як нема без зірок небозводу,

Як блакиті без сонця нема,

Так і мови нема без народу,

І народу без мови нема.

В. Забаштанський.

Батьківщина починається з батька і матері,з оселі,де ви вперше побачили світ,з мови,якою розмовляють ваші батьки,з подвір’я бабусі чи дідуся,до яких ви їздите в гості. І ми не завжди собі уявляємо те,яке  багатство є у кожного із нас. Його ми не завжди помічаємо,не завжди цінуємо,але без нього не можна жити. Так це мова. Українська мова – це безмежний океан. Наша мова прекрасна і барвиста,наче дощова веселка. Тому щорічно 21 лютого ми відзначаємо Міжнародний день рідної мови. Учні 2 класу читали вірші про мову,відгадували загадки та пригадували прислів’я і приказки про мову. На закінчення побажали дітям щоб залишали у своєму серці хоча б одну краплинку любові до рідної мови і щоб завжди пам’ятали про те багатство що є у кожного з нас – це наша рідна мова.

«Для тих хто готується до сімейного життя»

11.02 в приміщенні школи була проведена з молоддю Бібліотерапевтична година: «Для тих хто готується до сімейного життя» працівниками бібліотеки та фахівцем соціальної роботи. На захід також запросили медичну сестру Тараненко С.В.

Ведучі Хоменко Л.І. та Сігітова Ю.В. говорили про любов,що вона надихає людей на найкращі в житті вчинки. Дали кілька порад як разом пройти важкий  життєвий шлях,як створити хороший мікроклімат у сім’ї.

Медична сестра Тараненко С.В. розповіла молоді який вік найсприятливіший для сексуальних відносин та пологів з медичної точки зору. На заході були розглянуті 20 принципів щасливого подружнього життя. Ми всі повинні усвідомити,що нашому суспільстві потрібні міцні щасливі сім’ї,фізично і морально здорові діти,здатні примножувати справу своїх батьків. Ведучі зачитали вислови видатних людей про любов,а також діяла тематична викладка літератури: «Все починається в сім’ї»

«Крути. Смолоскип у майбутнє»

27.01. о 12.00 Інформаційну десятихвилинку: «Крути. Смолоскип у майбутнє» провели працівники бібліотеки для учнів 8 класу. Добре кажуть «Хто не знає свого минулого,не вартий його майбутнього». Людина,яка не знає минулого – як перекотиполе,куди вітер подме,туди воно й котиться. І в пам’яті кількох народів зберігається історія про 300 героїв,що загинули захищаючи свою землю від нападників. У бою під  Крутами полягли київські студенти та учні,що 1918 –го року стали на захист незалежної своєї Вітчизни. Поїзди,проходячи повз маленьку станцію Бахмач,стишують хід,а в день,коли сталася трагедія,тривожно сигналять… Немов будять приспану і присипану порохом забуття. За часів СРСР нашу пам’ять про тих,хто поклав голову в цих полях,захищаючи незалежність молодої української держави.

На заході діяла тематична викладка літератури: «Крути. Смолоскип у майбутнє».

«Від соборності людей до соборності душ»

22.01.2014 року о 13.00Інформаційну десятихвилинку провели працівники бібліотеки для молоді «Від соборності людей до соборності  душ». На заході діяла виставка – натхнення «Нехай цвіте у щасті моя Україна». Ідея соборності бере свій початок від об’єднання давньоруських земель навколо князівського престолу в Києві,а її філософське коріння сягає часів Візантії. Ідеєю соборності займались українські гетьмани: Богдан Хмельницький,Іван Мазепа,Петро Дорошенко,Пилип Орлик. Проголошення акту злуки було призначено на 22 січня 1919 року. 22 січня було проголошено всенародним і державним святом. Говорили  з молоддю про живі ланцюги між Києвом і Львовом. Ця акція стала однією з найяскравіших подій під час руху за відродження незалежної соборної,демократичної України.

Фахівець соціальної роботи Сігітова Ю.В., сільська рада та працівники бібліотеки привітали з днем святого Миколая інваліда дитинства Манька Богдана Євгеновича.

«Пам’ятник їм вознести треба у кожному серці»

19.11.2013 в приміщенні школи для учнів 8-9 класів провели годину скорботи: «Пам’ятник їм вознести треба у кожному серці» присвячений 80 річниці голодомору.

Жила Вкраїна. Плакала,стогнала

Про те я твердо освідчитись берусь

За всі віки безхліб’ям не загнала

Нічого в землю Україна – Русь.

Від тих часів,коли з’явилось рало

Голодних мук не відало село

Хай неврожай – та люди не вмирали:

З двадцятим віком лихо це прийшло.

Пам’ять нескінченна книга,в якій записано все:і життя людини і життя країни. Багато сторінок написано криваво – чорним кольором. Це було не стихійне лихо,а зумисне підготовлений голодомор 1932 – 1933 років. Влада забрала у людей все. Все до останнього  колоска,до останньої зернинки. Моторошно подумати,але навесні 1933 коли настав пік голоду на Україні щодня вмирало голодною смертю 25 тисяч чоловік,щогодини 1 тисяча,щохвилини 17. Голод забрав протягом 1932 – 33 років за різними підрахунками від 7 до 10 мільйонів людських життів. Про це говорили на заході Хоменко Л. та Тарасенко Н. Пам’ять про голодомор має бути вічною,як реквієм,як пересторога всім сущим на Землі.

"Мое село в світлиних, квітах,вишиванках"

15.11.2013 в приміщенні будинку культури діяла виставка до дня працівників сільського господарства яка мала назву "Моє село в світлинах,квітах,вишиванках",а також був святковий концерт.